August 22nd, 2011

Політичні аспекти університетського скандалу


"Шановний Дмитре Володимировичу! Від імені колективу ДВНЗ "Ужгородський національний університет" вчена рада виражає шанобливе ставлення до політики Міністерства у напрямі реформування вищої школи".
Із звернення вченої ради ДВНЗ УжНУ міністру Д.Табачнику. 24 березня 2011 року.


Автор цих рядків планував опублікувати на даному місці свої роздуми з нагоди 20-річчя Акта від 24 серпня 1991 року. Проте святкування цього ювілею на Закарпатті брутально зірвано. Мало того, що хвалитися зовсім нічим, так ще й перед самою датою вибухнув скандал, котрий щодня набуває нових обертів. Закарпатцям продемонстровано, що офіційний Київ в особі Кабміну має нас за бидло. Це далеко не перший удар у спину. Ще гірше – що не останній. Ідеться про урядове рішення ліквідувати чотири закарпатські вузи. Нібито це робиться для того, щоб на їхніх уламках створити щось нове. Але мало хто вірить, що таким чином можна щось створити. Розвалити і залишити купу сміття – запросто. А створити щось нове – навряд. Бо нове виникає не в умовах системної кризи, урізання всіх соціальних програм і жорсткої економії. У такі часи хоча б зберегти те, що є, а не займатися завідомо програшними авантюрами.


Такого плювка в обличчя закарпатці не отримували за всі двадцять років сучасної української державності. Ужгородський університет – головний здобуток цілої радянської епохи. Це вже політичний символ, який легітимізує і виправдовує собою сам акт возз'єднання 1945 року. Саме він свого часу докорінно змінив на краще обличчя нашого краю, виплекав цілі поколін¬ня крайової інтелігенції.


Ми вже звикли, що ця держава двадцять років тільки тим і займалася, що методично добивала національний кінематограф, театр, книгодрукування, науку, клубну і бібліотечну справу, дошкільне виховання, середню освіту. Тепер добралася і до вищої школи.  Нині вандалам у міністерських кріслах потрапило на зуб Закарпаття, а завтра те ж саме траплятиметься з усіма іншими регіонами без винятку.  І оце вони називають покращенням життя уже сьогодні? Немає жодної гарантії, що ця компанія коли-небудь не вирішить точнісінько так ліквідувати саму державу Україну. Вже один із них (В.Семиноженко) пропонував щось подібне.



Collapse )