May 7th, 2015

Мегабренд Закарпаття №1: ВЕЗ

Колишній військовий лікар з Мукачева, голова Благодійного фонду імені Роберта Коха, директор видавничих проектів "Закарпаття. Хто є хто" та "Закарпаття автентичне", член Спілки журналістів України Володимир Мерцин запропонував створити 10 мегабрендів Закарпаття.

На цю пропозицію його надихнула стаття відомого вченого, письменника та бізнесменаВолодимира Співаковського, який ґрунтовно описав, як мегабренди створюють певний імідж і приносять великі прибутки. Зокрема ось, що він пише у виданні «Новое время»:

«Багато країн в період реформ роблять ставку на свої фундаментальні бренди. Вони гарячково шукають гроші для наповнення своїх мізерних бюджетів. Бразилія стала на ноги на своїх мегабрендах: кава, Амазонка, футболісти. Мексика - на пірамідах і текілі. Норвегія - на фьордах, спорті і нафтових платформах.

Чому? Тому що в кризові періоди такі країни не розпорошуються на дрібниці, а концентруються навколо найбільш великого, того, на що тільки вони здатні. При цьому річна ціна питання по кожному з цих брендів крутиться навколо чарівної цифри в $ 10 млрд.

Що тут головне? Те, що позначена ясна кінцева цифрова мета - $ 10 млрд.

І тільки потім, зворотним ходом визначається - як цього досягти. Які податки, які умови, кредити та інвестиції. А не навпаки, коли цифри податків спочатку беруть з повітря (і невідомо, як при них поведеться економіка і населення)».

У цій же статті Володимир Співаковський запропонував свою десятку мегабрендів України:

1. Бренд «Хай-тек», галузь IT. Сьогодні вони виробляють продукції на $ 1,5-3 млрд. Цей показник можна довести за кілька років до $ 10 млрд.

2. Бренд «Продукти харчування». Виробництво можна довести до $ 10 млрд. За кілька років. Включаючи, можливо, не тільки просто їжу, а екологічно чисту їжу.

3. Бренд «Нафта і газ». Бразилія пішла цим шляхом, набурили свердловин поблизу Ріо-де-Жанейро, і звільнилася від американо-арабської залежності. Тепер економить $ 10 млрд на рік.

4. Бренд «Туризм». Інші країни черпають туристичні мільярди з повітря. У нас можна збагачуватися на внутрішньому туризмі, з переліком із 100 пам'яток.

5. Бренд «Енергетика». $ 10 млрд.

6. Бренд «Земля». Це окремий проект (без продажу). Набагато більше $ 10 млрд.

7. Бренд «Авіа, космос, озброєння». Україна входить в десятку світових експортерів озброєння, може заробляти на ньому до $ 10 млрд.

8. Бренд «Хаб». Транспорт і логістика. Хаби - перевалочні міжнародні вузли пасажирські та вантажні.

9. Бренд «Українська горілка» (зробити її транснаціональним мегабрендом, який потіснить російську горілку).

10. Бренд «Офшор». Не треба соромитися офшорів і таврувати їх ганьбою. Треба взяти їх собі на озброєння. І нехай нам переводять з усього світу 10 мільярдів на рік. Наприклад, на острів Зміїний або острів Хортиця.

«Це лише початковий список, його можна штовхати, критикувати, виправляти, доповнювати, різати і розширювати. Тобто, якщо мегабрендів в Україні виявиться не 10, а п'ять чи п'ятнадцять, то ще краще», -- пише Співаковський і додає: «Скептики можуть сказати, що це фантазії, маніловщина і утопії. Ну, так, якщо країна складається з одних лише депресистів, то так. Але я об'їздив 102 країни і зрозумів, як вони влаштовують своє життя і економіку, і звернув увагу, що деякі країни взяли і втілили ці ідеї: Малайзія, Емірати, Китай, Норвегія. До речі, мало хто знає, що Норвегія 40 років тому була  найвідсталішою країною в Європі. Так що не варто сумувати».

За ідеєю і прикладом Володимира Співаковського закарпатець Володимир Мерцинзапропонував такі 10 мегабрендів для Закарпаття.

1. Бренд "Вільна економічна зона" (спеціальна, технопарк).

2. Бренд "Логістика" ("хаб" по В.Співаковському).

3. Бренд "Закарпатська освіта".

4. Бренд "Туризм. Рекреація".

5. Бренд "Закарпатське мистецтво (живопис, література, спів, фольклор)".

6. Бренд "Вина Закарпаття"

7. Бренд "Закарпатські фестивалі".

8. Бренд "Закарпатська кухня"

9. Бренд "Закарпатський футбол".

10. Бренд "Мінеральні води Закарпаття".

Згодом Володимир Мерцин почав описувати кожен бренд і ми вирішили також з часом друкувати кожен з них. Щоб була можливість широкого обговорення, а, зрештою, і втілення в життя.

Директор видавничих проектів "Закарпаття. Хто є хто" та "Закарпаття автентичне", член Спілки журналістів України Володимир Мерцин запропонував створити 10 мегабрендів Закарпаття.

На цю пропозицію його надихнула стаття відомого вченого, письменника та бізнесменаВолодимира Співаковського, який ґрунтовно описав, як мегабренди створюють певний імідж і приносять великі прибутки.

Першим закарпатським мегабрендом, запропонованим Мерцином є Вільні (спеціальні, технічні) економічні зони. Ось що пише Володимир Мерцин:

35 років тому, в Ужгороді відбулася міжнародна конференція «Розвиток прикордонних економічних зв'язків країн - членів РЕВ». Фактично, на основі досвіду Закарпаття, в СРСР вивчали і аналізували перші результати та перспективи євроінтеграції. Спеціальна економічна зона (СЕЗ) "Закарпаття" діє на території Закарпатської області згідно Закону України "Про спеціальну економічну зону" Закарпаття "від 22 березня 2001 №2223-III строком на 30 років.

Цілком динамічно проходив розвиток СЕЗ« Закарпаття», проте, одним з перших законів новообраного президента Ющенка, всупереч інвестиційним зобов'язанням держави Україна, стало скасування спеціальних пільгових режимів для ВЕЗ (СЕЗ) (25.03. 2005). Незважаючи на всі проблеми, у СЕЗ «Закарпаття» і зараз успішно реалізуються інвестиційні проекти.

Необхідно відновити повноцінну роботу СЕЗ і навіть перевести її в вільну економічну зону досить скасувавши закони, які ліквідували пільги для ВЕЗ (2005.) Або прийняти новий закон, який поверне пільги і створить привабливі для інвестицій умови. Всі напрацювання є, адже навіть існує правонаступник органу господарського розвитку СЕЗ "Закарпаття" - Закарпатське обласне Агентство із залучення інвестицій та господарського розвитку територій (сайт http://www.investments.uz.ua/).

Загальна площа СЕЗ "Закарпаття" становить 737,9 га. Основна територія СЕЗ "Закарпаття" (525 га), що знаходиться в Ужгородському районі, і безпосередньо прилягає до кордону України з Угорщиною та Словаччиною, має необхідну інфраструктуру (навіть паркан), логістику яка готова транспортувати продукцію на схід чи на захід. В агентстві, не сумніваюся і щодо Закарпатської ТПП Торгово-промислової палати), є конкретні перспективні інвестиційні проекти.

З моєї точки зору, було б цікаво звернути увагу на сучасних нових лідерів, які динамічно розвиваються - Індія, Південна Азія, Австралія, країни Південної Америки і їх, не виключено, зацікавили б можливості створити виробництва в центрі Європи, особливо при майбутній безмитній торгівлі з ЄС і невеликими відстанями до країн ЄС. Крім того, особисто я підтримую ідею пана В. Співаковського про створення офшорних зон на Україні. У СвЕЗ або СпЕЗ «Закарпаття», цілком можливо виділити кілька десятків гектарів для створення офшорної зони.

Подивимося хто потенційно «за», а хто може бути «проти»:

«ЗА»: НАРОД УКРАЇНИ зацікавлений в інвестиціях в Україну, залученню сучасних технологій, поповненню бюджету держави, створенню нових робочих місць.

ВИЩА ВЛАДА (Президент і Кабмін) вже давно обіцяють зливу інвестицій і розповідають про черги бажаючих зарубіжного бізнесу інвестувати в Україну. Крім того, на батьківщині нашого Міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавічусафункціонують дві СЕЗ (Клайпеда і Каунас). Тільки розмови треба перевести в конкретні справи - створити умови для інвестицій. Швидше і ефективніше це можна зробити відновивши СЕЗ «Закарпаття».

ЖИТЕЛІ і ВЛАДА (всіх рівнів) ЗАКАРПАТТЯ можуть отримати нові робочі місця, зростуть надходження до обласного і місцевих бюджетів (буде більше чого ділити місцевій владі). Найбільш впливові політики і бізнесмени теж повинні бути зацікавлені в поліпшенні життя - бо більше будуть купувати товарів у магазинах, будуватися. Більш того, в інвестиційні зобов'язання можна внести пункти про обов'язкове використання інвесторами місцевих трудових ресурсів та будівельних матеріалів. Тобто, всі наші нардепи повинні об'єднати свої зусилля і лобіювати повноцінне відновлення ВЕЗ. Таким чином, всі ключові гравці на території України зацікавлені у відновленні повноцінної роботи СЕЗ «Закарпаття».

«ПРОТИ»: На мій погляд, проблеми можуть виникнути у ВР, де можуть мислити за принципом - з якого дива все це реалізувати в Закарпатті, ще заживуть заможно і загордяться. (Простіше кажучи «жаба задавить»). Крім того, у ВР присутній жорсткий і послідовний противник ВЕЗ, наш земляк, Віктор Пинзеник. Але вважаю, при активній роботі депутатської групи «Закарпаття» (керівник Валерій Пацкан), здорові сили у ВР, здатні прийняти важливі і правильні рішення для України і відновити повноцінну роботу СЕЗ «Закарпаття».

З моєї точки зору, повністю відновити роботу СЕЗ «Закарпаття» можливо за місяць - два, якщо працювати. А якщо постійно розповідати про мільйони спраглих допомогти Україні і численних чергах інвесторів - ніколи.

http://zakarpattya.net.ua/Blogs/139568-Velopatrul---militsiia-z-narodom-Vydymist-reform-i-reforma-vydymosti

Мегабренд Закарпаття №2: Логістика (Хаб)

Ключові моменти:

І. Залізна дорога. Закарпаття - місце де відбувається перехід залізничних ліній із стандартів колишнього СРСР на європейські. В області не менше трьох таких перевантажувальних центрів. Значення їх буде зростати, якщо вдасться реанімувати СЕЗ "Закарпаття" і в зону прийдуть інвестори, які будуть відправляти продукцію на захід і схід. Тут додаткові вкладення грошей, з моєї точки зору, не потрібні.

ІІ. Автомобільне сполучення. Через Закарпаття проходять МІЖНАРОДНІ автомобільні маршрути. З направленням на Київ, у нашій області, відносно благополучно. З направленням на Південь, можливо ситуація покращиться після рішень ВР щодо виділення 700 млн. на ремонт доріг в Карпатському регіоні.  Потрібно  тільки не розслаблятися закарпатському лобі в Парламенті, так як грошей явно недостатньо.

З моєї точки зору треба поліпшити інфраструктуру на міжнародних трасах. У першу чергу це стосується автосервісу, побутових умов для подорожуючих, розширити надання фінансових послуг, гарантованого телефонного зв'язку.

Крім того, вважаю за необхідне облагородити торгівлю вздовж трас - прибрати всі саморобні точки, узаконити торгівлю, надавши можливість бізнесу торгувати тільки в малих архітектурних формах - невеликих колибах.

І останнє, але не менш важливе - закрити питання з незадовільним санітарним станом вздовж доріг, адже це перше враження від країни. Бачу три напрямки:

- Посилити вимоги до тих, хто відповідає за ту чи іншу ділянку роботи;

- Залучити кошти служби зайнятості як на громадські роботи;

- Укласти договір з приватними структурами.

Незадовільний стан МІСЦЕВИХ доріг є істотним гальмом для малого бізнесу, туризму і нормального життя людей, які проживають у віддалених районах. Вважаю необхідним консолідувати зусилля влади всіх рівнів та громадськості для пошуку коштів з поліпшення якості доріг. Бачу такі напрямки:

- Держбюджет, в який вносять гроші жителі Закарпаття купуючи бензин;

- Обласний, районний бюджети;

- Жителі та малий бізнес відповідних населених пунктів (особливо туристичний) повинні зрозуміти, що без їх особистої пайової участі у поліпшенні доріг нічого не зміниться;

- Шукати будь-які приводи для поліпшення місцевих доріг через європейські гранти. Причини і приводи можуть бути: поліпшення дороги до історичних, культурних, екологічних реліквій, до місць компактного проживання національних громад і т.д .;

- Намагатися скористатися досвідом волонтерів у залученні коштів для поліпшення місцевих доріг. У всякому разі волонтери змогли довести, що можуть акумулювати на конкретні цілі значні кошти.

Упевнений поліпшення доріг дасть і нові робочі місця, поліпшить бізнес-клімат та життя людей. Якщо нічого не робити - нічого мінятися не буде.

http://prozak.info/Dilo/Ekonomika/Megabrend-Zakarpattya-2-Logistika-Hab

Мегабренд Закарпаття №3: Закарпатська освіта

Доцільно тему структурувати на три підтеми.

ШКІЛЬНА ОСВІТА.

Найбільшпроблемна група, бо повністю залежить від влади, а як показує особистий досвід в постановці питання про найгірші результати зкарпатців по ЗНО, влада буде до останної можливості підтверджувати правильність 5-го закону Паркінсона.

Навіть, розгляд даного питання на освітянській комісії облради, де, вже знята на той час (напевно, випадковий збіг), очільник обласної освіти пані М.Кляп, запевнювала, що не варто вірити цифрам - в дійсності не так все й погано, нічого не змінив. І не в останню чергу тому, що новим очільником закарпатської освіти став, єдиний з обласних депутатів (до кого з обласних депутатів звернулись за підтримкою звернення до керівництва області), який відмовився підписати це звернення – пан М.Мотильчак. А раз облрада не наполягає на виконанні прийнятих рішень – працює 5-й закон Паркінсона і нічого для змін в шкільній освіті області робитись не буде.

Основна проблема нинішнього стану шкільної освіти, на мій погляд, крім загальнодержавної – низької платні педагогів (хоча вони одинакові у всій країні, а у гірських районах, навіть більші), це – нестача кваліфікованих кадрів в школах та непотизм.

Мої пропозиції:

1. Всім очевидно, що систему шкільної освіти потрібно кардинально міняти. Пропоную вийти з клопотанням до МОНУ зробити Закарпаття базовим регіоном для напрацювання принципово нових підходів в галузі шкільної освіти. Гірше як є, не буде. Маю надію, що наш земляк С.Квіт підтримає цю пропозицію.

2. Залучити до аналізу і напрацювання рішень стану і змін у шкільній освіті незалежних експертів. Для прикладу - Володимира Співаковського, який вже тривалий час успішно працює, в цьому напрямку, по всьому світу. Якщо не для всієї області, то хоч для одного міста. Така робота повинна оплачуватись із обласного бюджету або спонсорами (все безплатне у нас не цінується). Може, землякам, Володимир Михайлович зробить певну знижку.

3. Стан підготовки педагогічних кадрів розглянути в Закарпатській обласній раді. Закарпатським вузам та Інституту вдосконалення вчителів виробити конкретні заходи по підвищенню якості педагогів. Виконання взяти на контроль облрадою. Якщо вузи і не фінансуються із обласного бюджету, то в подальшому випускники працюють в області. Області необхідно впливати на якість педагогічних кадрів всіма можливими засобами. Запропонований – один із них, очевидно, що є і інші.

4. Створити, за рахунок обласного бюджету, додатково 4 гімназії для обдарованих дітей (Мукачево, Хуст, Виноградово або Берегово).

5. Владі всіляко підтримати ініціативу та створення в Закарпатті приватної школи.

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА освіта, при своїй найбільшій занедбаності, має найбільший потенціал. Всі навчальні заклади, такого типу, повинні випускати фахівців європейського стандарту, дипломи та сертифікати, яких будуть визнаватись в Європі. Зробити це можливо самостійно або стати філіями аналогічних навчальних закладів у наших найближчих сусідів. Не маю сумнівів, що проблем з набором, в тому числі на платне навчання, не буде, адже наші майстри на всі руки з такими документами зможуть легше знайти роботу і до того ж більш оплачувану навіть в Європі. До нас будуть приїжджати і з інших регіонів. Створення таких навчальних закладів на теренах України питання часу, але у нас є фора - кордони з чотирма європейськими країнами, членами ЄС

Крім того, часто читаю об’яви про безкоштовну підготовку робітничих професій на працюючих підприємствах Закарпаття. Чому б, на певних умовах, не прийняти участь у цьому процесі?

В принципі, це все проблеми колективів навчальних закладів. Або будуть успішно працювати або зникнуть. Хоча є ще третій варіант – стати майданчиками для підготовки військових спеціалістів, як пропонує В.І.Балога.

ВИЩА ОСВІТА – не менш проблемна тема, ніж шкільна.

Наші два вузи, навіть порівняно з нашими сусідами, мають найнижчі середні результати балів серед першокурсників і, по більшості напрямків, ледь набирають студентів на держзамовлення. Платне навчання поступово наближається до нуля. Наші абітурієнти, з високими балами, навчатись в Закарпатті не бажають. Обласне управління освіти ситуацію з нашими випускниками, що навчаються за межами області, не моніторить (впевнився в цьому на засіданні освітянської комісії облради). По великому рахунку, корупція в наших вузах не більша, ніж по всій країні, викладачі не на порядки гірші, побутові умови для студентів не гірші, а іноді і кращі, як в найпрестижніших вузах. Тому, в умовах нинішньої кризи у наших вишів з’являються додаткові шанси виправити ситуацію.

Що, на мій погляд, потрібно зробити:

1.Відкоректувати перелік спеціальностей які готують наші вузи, з врахуванням реалій життя та перспективи. Розширити надання освіти в галузі IT-технологій, інженерії, фундаментальних наук (підготовка вчених), аграрного сектору, дизайнерів (не вичерпний список). При чому, вважаю, що іноді ефективніше відкривати нові напрямки спеціальностей, ніж розширювати вже існуючі. Крім того, врахувати, що попит на банкірів, маркетологів, менеджерів суттєво знизився і буде знижуватись в подальшому.

2.Вести безкомпромісну боротьбу з хабарництвом, результати якої повинна знати громадськість. При чому, населення повинно знати про постійну і непримириму боротьбу, тим більше чим менше вузи будуть займатись нею. Аксіома.

3.Постійно співпрацювати зі ЗМІ, розповідаючи про позитиви навчання в області та активно працювати в школах з потенційними абітурієнтами та їх батьками. Ні на сайтах наших вишів, а ні стендів з відомими та успішними випускниками часів новітньої України не бачив. Цікаво, звідки у потенційних абітурієнтів має взятись думка, що освіта у наших вишах конкурентоспроможна?

4.Почати реальну співпрацю із закордонними вузами наших сусідів. Я часто чую про відвідини керівництва наших вузів та заключні угоди про співпрацю, вражаючий перелік вузів-партнерів на сайтах, але набагато менше чув про читання лекцій закордонними викладачів та обмін студентами. Потрібно максимально розширити студентські міжвузівські зв’язки, як впродовж навчального процесу так і під час канікул, використовуючи для цього будь-які приводи – міжвузівські конференції, фестивалі, релігійні свята і т.д. Важливо дати нашим студентам впевненість, що вони аж ніяк не гірші за своїх європейських ровесників.

5. Активно працювати в науковій галузі, якнайширше залучаючи до науки студентів.

6. Керівництву області та міст всіляко сприяти та підтримувати наші виші, зважаючи на те, що більша кількість студентів – більші поступлення в бюджет та нові робочі місця в галузі побуту та малого бізнесу. Доцільно б було закласти в бюджети кошти на договірні роботи з вузами.

На мій погляд, нічого захмарного в моїх пропозиціях не має.

http://prozak.info/ZHittya/Nauka/Megabrend-Zakarpattya-3-Zakarpats-ka-osvita

Закарпатський мегабренд №4: «Туризм. Рекреація»

На мій погляд, нинішній стан туризму та рекреації не відповідає його потенційним можливостям. Цілком закономірне явище. І не в останню чергу, це є наслідком відношення регіональної влади до даного питання. Попри постійні розмови про туристичний та рекреаційний потенціал Закарпаття, в управлінні ОДА відсутнє самостійне управління по туризму та рекреації. В останні роки туризм перекидали з одного управління в інше і нарешті відправили в Департамент житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури (навіть непросто було знайти який департамент займається питаннями туризму та рекреації!).

При тому, що різноманітними питаннями будівництва smile emoticon займаються, аж в трьох департаментах. Жоден із мегабрендів не може дати такого мультиплікативного ефекту як туризм, адже це створення нових робочих місць, само зайнятість, активізація аграрного сектору та народних промислів, пожвавлення транспорту.

Основні, на мій погляд, особливості Закарпаття, які сприяють значному потенціалу туризму та рекреації:

- межування з чотирма країнами ЄС;

- наявність гірських та низинних районів;

- наявність найкращих рекреаційних факторів в Україні – клімат, всі дев’ять бальнеологічних груп мінеральних вод, термальні води, є ресурси і фактори для лікування, оздоровлення, профілактики , практично, всіх органів та систем організму;

- поліетнічність – відносно велика, в порівняні з іншими регіонами країни, частка великих національних громад ( угорці, румуни, роми, росіяни, німці, словаки, чехи, євреї, вірмени);

- поліконфесійність – наявність в регіоні чотирьох великих релігійних конфесій (УПЦ, греко-католики, католики, протестанти);

- значна кількість закордонної діаспори як традиційних емігрантів (Угорщина, Німеччина, США, Канада, Ізраїль, Росія, Словаччина, Чехія), так і трудових мігрантів (Італія, Португалія, Іспанія);

- історична ментальна толерантність жителів Закарпаття;

- наявність специфічної та оригінальної музикальної культури, фольклору, кухні, архітектури;

- не повністю загублені народні промисли.

Основні негативи для розвитку туризму:

- недостатнє залізничне сполучення з іншими регіонами країни;

- погані дороги місцевого значення;

- низький рівень інфмованості.

Вважаю, потрібно пропозиції по активізації туризму та рекреації розділити на три напрямки – міжнародний, внутрішньодержавний, внутрішньообласний. Але перед цим виділю загальні пропозиції для регіональної влади:

1. Покращити стан доріг Закарпаття. Без вирішення цієї проблеми не буде адекватних результатів в усіх інших напрямках. Свої пропозиції в цьому напрямку я вказував домегабренду № 2 «Логістика».

2. Розглянути можливість надання податкових пільг туристичним закладам в межах власних повноважень;

3. Створити в ОДА спеціальне управління, департамент, відділ і т.д. «Туризму та рекреації», із відповідним створенням вертикалі в районах, адже зараз фахівці по туризму в районах інтегровані в різних районах в різні управління. Забезпечити їх фінансування і встановити конкретні критерії ефективності функціонування.

4. Сприяти економічній освіті та покращення менеджменту, особливо в галузі зеленого туризму

МІЖНАРОДНИЙ напрямок, в нинішніх конкретних умовах має хороші можливості для покращення. Для активізації цього напрямку виділити цільові групи, яким може бути цікаве Закарпаття.

- Діаспора із країн дальнього зарубіжжя. Впевнений, що можливо зацікавити вихідців із Закарпаття відвідати свою батьківщину, зустрітись із своїми рідними, близькими, відвідати знайомі місця. Але дати їм можливість жити автономно в отелях, санаторіях і.т.д., але забезпечити їх транспортом для поїздок (створити спеціальний продукт).

- Запропонувати в іноземцям на базі наших санаторіїв послуги, які в їх країнах суттєво дорожчі – стоматологія, пластична хірургія (цілком конкурентоспроможні), створивши при санаторіях відповідні відділення або філії лікувальних центрів.

- Поряд з рекреаційними пропозиціями, забезпечити динамічне знайомство із культурними, релігійними пам’ятками Закарпаття, національними громадами Закарпаття, фестивалями.

- Активніше використовувати для туристичних турів релігійні свята, фестивалі.

ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНИЙ туризм та оздоровлення, теж мають шанс для активізації в умовах зменшення рівня життя українців frown emoticon, що автоматично приведе до зменшення закордонного відпочинку.

- Провести активну промоцію, цілком толерантного закарпатського краю, в східних, південно-східних та північних регіонах. Наприклад, розміщення інформаційних білбордів про Закарпаття в районі вокзалів обласних центрів, демонстрацію промороликів на обласних телеканалах.

- Вирішити питання введення прямих залізничних маршрутів із Дніпропетровської, Донецької, Луганської і т.д. областей. Хоча б, два рази на тиждень.

- Розглянути можливість введення автобусних маршрутів в цих напрямках. Спробувати встановити пільгові ціни для пасажирів при наявності викуплених путівок в оздоровниці Закарпаття, наприклад, за дольової участі самих санаторіїв.

- Важливо гостям з інших регіонів країни запропонувати якусь родзинку. Наприклад, такою родзинкою може стати організований виїзд із одноденною автобусною екскурсією в приграничну зону наших сусідів (без візи, при наявності закордонного паспорту) угорців, словаків, румунів. Організацію туристичних поїздок можна віддати і закордонним фірмам. У всякому разі, спробувати.

ВНУТРІШНЬООБЛАСНИЙ туризм, теж цілком можливо активізувати.

- Підвищити якість інформування жителів області про наші можливості, активно використовуючи ТБ, радіо, інформаційні білборди на головних трасах краю.

- Пстановити пільгову оплату в рекреаційних, туристичних, музейних закладах для жителів краю. Такі преференції, з моєї точки зору, цілком законні і мають місце закордоном. Прагматичним закарпатцям це має бути довподоби.

- На час різноманітних фестивалів в різних куточках краю, організовувати цільові рейси автобусів на рівні собівартості маршруту.

- Активно сприяти залученню до екскурсій по Закарпаттю школи та навчальні заклади, в тому числі, для візуалізації навчального процесу.

-Активно пропагувати серед жителів низинних районів зелений туризм в гірських районах.

Звичайно, це не вичерпний перелік пропозиції, а лише напрямки в яких є сенс рухатись.

На мій погляд, нічого захмарного в моїх пропозиціях не має.

http://prozak.info/Dilo/Ekonomika/Zakarpats-kij-megabrend-4-Turizm.-Rekreaciya