September 20th, 2017

Sbuleaks: Александр Турчинов.

Оригинал взят у uzepervi в Sbuleaks: Александр Турчинов.
Cостоялось заседания Президии Сетевого Русинского Движения (СРД), на котором обсудили предложение закарпатских предпринимателей озвученных 16 сентября в Мукачево на своем заседании: продолжили обсуждение текущей ситуации в Закарпатье и на Украине, реакцию на слив информации в Sbuleaks, ситуацию в русинстве, реакция Русинов на факты преследований лидеров международного русинского движения, а также результаты соцопросов за неделю.

1.
2.

3.
4.

Украинский политический и государственный деятель, секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины Александр Валентинович Турчинов родился 31 марта 1964 года в Днепропетровске (Украина).

В 1986 году окончил технологический факультет Днепропетровского металлургического института.

В 1986-1987 годах — вальцовщик, мастер комбината "Криворожсталь".

В 1987-1990 годах — секретарь райкома комсомола, заведующий отделом агитации и пропаганды Днепропетровского обкома комсомола.

С 1989 года — один из координаторов Демократической платформы в КПСС, потом член Партии демократического возрождения Украины (ПДВУ).

В 1990 году создал с компаньонами и возглавил Украинское отделение информагентства ИМА-Пресс, издававшее книги и газеты.

В 1991 году возглавил им же созданный Институт международных отношений, экономики, политики и права.

В 1992-1993 годах руководил экономическим комитетом Днепропетровской облгосадминистрации.

В 1993-1994 годах был советником по экономическим вопросам премьер-министра Украины Леонида Кучмы.

Вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей.

С декабря 1993 года по май 1999 года — член Всеукраинского объединения "Громада" (основатель и первый руководитель).

В 1998 году впервые стал народным депутатом, прошел в Верховную Раду по спискам "Громады".

С 1999 года являлся заместителем главы Всеукраинского объединения "Батькивщина" (ВО "Батькивщина") Юлии Тимошенко.

В 2002, 2006, 2007 и 2012 годах избирался в Верховную раду от партии "Батькивщина".

Во время президентских выборов 2004 года был одним из заместителей руководителя избирательного штаба Виктора Ющенко.

4 февраля 2005 года назначен председателем Службы безопасности Украины. 8 сентября 2005 года ушел в отставку.

С мая по ноябрь 2007 года — первый заместитель секретаря Совета национальной безопасности и обороны Украины.

В 2007-2010 годах занимал пост вице-премьера Украины в правительстве Юлии Тимошенко.

22 февраля 2014 года Александр Турчинов избран спикером Верховной Рады Украины.

23 февраля 2014 года постановлением Верховной Рады назначен исполняющим обязанности президента Украины.

7 июня 2014 года передал полномочия избранному в ходе выборов президенту Петру Порошенко.

В августе 2014 года стало известно, что Александр Турчинов покинул партию "Батькивщина".

В сентябре 2014 года вместе с Арсением Яценюком он возглавил новую украинскую партию "Народный фронт".

По итогам внеочередных выборов в Верховную Раду 26 октября "Народный фронт" набрал более 22% голосов избирателей.

27 ноября 2014 года Александр Турчинов объявил о прекращении полномочий Верховной Рады VII созыва и покинул пост спикера Рады.

В Верховное раде VIII созыва занял пост председателя депутатской фракции политической партии "Народный фронт".

16 декабря 2014 года президент Украины Петр Порошенко назначил Александра Турчинова секретарем Совета национальной безопасности и обороны страны (СНБО).

Турчинов — доктор экономических наук, профессор. Автор свыше 100 научных работ.

Женат, есть сын.


ПРЕЗИДИЯ СЕТЕВОГО РУСИНСКОГО ДВИЖЕНИЯ

Официальный сайт Международного центра "Матица Русинов"

Украинские СМИ продолжают вешать на закарпатцев ярлык сепаратистов

Оригинал взят у uzepervi в Украинские СМИ продолжают вешать на закарпатцев ярлык сепаратистов
Cостоялось заседания Президии Сетевого Русинского Движения (СРД), на котором обсудили предложение закарпатских предпринимателей озвученных 16 сентября в Мукачево на своем заседании: продолжили обсуждение текущей ситуации в Закарпатье и на Украине, реакцию на слив информации в Sbuleaks, ситуацию в русинстве, реакция Русинов на факты преследований лидеров международного русинского движения, а также результаты соцопросов за неделю.

1.
2.

3.
4.
5.
Украинские СМИ продолжают вешать на закарпатцев ярлык сепаратистов ссылаясь на мифические надуманные источники

В последнее время центральные украинские ЗМИ системно забрасывают информацию, что жители Закарпатья сепаратисты ссылаясь на какие-то мифические источники «знакомые с ситуацией» чем фактически разжигают межнациональную рознь.
Не приводится никаких конкретных фактов журналисты, вероятно, выполняют, чьи заказы на такие публикации ничего хорошего государственности Украины не дают. Создается впечатление, что заказчики таких материалов находятся не в Киеве, а в Москве.
Если реально проанализировать ситуацию на Закарпатье с венгерским сепаратизмом, то его там фактически не. Надо понимать, что в Украине венгры имеют особый статус и помощь, а там они становятся простыми статистическими гражданами. О том, что многие закарпатцев имеют паспорта Венгрии это проблема, тоже надуманная и притянута за уши.
Фактически 99% владельцев этих паспортов используют их только для того, чтобы свободно ездить по миру и легально работать в странах ЕС к тому же большинство из них в Венгрии не работают!
Если человеку долго и упорно утверждать, что он идиот через некоторое время он сам начинает в это верить и становится таким.
Комментарии:
*
Боже вже незнаете яку дурницю туй писати хто сапаратисти то е Украина яка все нищить вже немае шр нищити та лiзе до нас русинов. Богдай би здохли Украински парламентскi евреи якi нищать простий народ та один про одного настроювуть. Ми Закарпаття були Аустiйска-Угорска iмперiя нехай повернеся в тi часи якими ми були а то тi самi люди якi проживають на одному мiстi нiколи непересувались називають коли як яка влада керуе то УССР то Украина ми були Чехо- словаки та Мадяри нехай повернется ця земля до своих предкiв.А то коли хто завладие та командуе нами.
*

Щоб припинити зазіхання на Закарпатську область (Подкарпатя), влада повинна виконати рекомендації ООН від 2006 і 2008 р. про визнання національності «Русин», надати русинам статус корінного державотворчого народу в Україні й титульної нації в автономному Закарпатті, як кримським татарам в АР Крим. Такий статус не тільки не загрожує територіальній цілісності України, а введе історичну Подкарпатську Русь в правове поле України. Історія свідчить, що русини не загрожують нікому з нацменшин і здатні прощати.

В кількох документах Парижської мирної конференції після Першої світової війни міжнародне співтовариство визнало «Автономну територію русинів на південь від Карпат». Це правильно, бо саме етнічні русини (не українці!) складають переважну більшість корінного (автохтонного) населення. В Києві помилково вирішили заперечувати історичні факти. Так, в «Плані заходів щодо розв’язання проблем українців-русинів», №  13-884/2, прийнятого Кабінетом Міністрів  7.10.1996 р. (п. 9) записано:

«Розширити подачу в засобах масової інформації матеріалів про Закарпаття, акцентуючи увагу на тому, що цей регіон є споконвічною українською землею, а місцеві українці – невід’ємною складовою частиною української нації». Русини є складовою української  ПОЛІТИЧНОЇ нації.

Але Русини не «український субетнос», як безпідставно намагаються стверджувати виконавці зловісного «Плану заходів…», спрямованого на етноцид русинів, а окрема (від українців) національність. Це знають у світі.  Київські волюнтаристи форсованими темпами, примусово, шляхом залякування  українізують русинів і абсолютно помилково вважають, що це вирішить проблему.  Але хто дасть гарантію, що за кілька років хтось не зацікавиться,  куди поділися сотні тисяч подкарпатських русинів, що з ними відбулося? Ситуація ускладнюється тим, що Подкарпатська Русь  (Закарпатська Україна) де-юре так і залишається в статусі анексованої  Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 22 січня 1946 р. «Про утворення Закарпатської області в складі УРСР». Офіційно вже визнано русинську мову, але наявність в Україні її носіїв влада нерозумно продовжує заперечувати. Помилкою є й ігнорування результатів обласного референдуму від  1.12.1991 р про повернення автономного статусу.  Бо саме втілення в життя результатів законного референдуму покладе край будь-яким спробам ставити під сумнів перебування історичного Подкарпатя/Русинії в складі України. Русини – мирна нація. Комусь дуже хочеться спровокувати дестабілізацію в області. Але це не русини, в котрих є досить підстав мирним, законним шляхом відстояти свої права і в Україні. І це відбудеться, коли  Україна перетвориться насправді в демократичну й правову європейську державу. Щодо закарпатських угорців, то вони теж мають памятати, що живуть на «автономній території русинів», межі якої окреслені на Паризькій мирній конференції.
*
Сепаратизм на Закарпаттi розiгровують галичани, вся писанина та нашiптування про сепаратизм йде саме вiд титульної нацiї. То їх болить коли ви говорите по русинськи, по мадярьськи чи по руськи, вони не хотять розумiти що тут проживають много нацiональностей, i так склалося що у нас кругом однi нацiональнi меншини, кожний має свою вiру i свою мову. Тому вирiшити це питання можливо надавши Закарпаттю автономний статус, так як це було за Чехословакiї, за це рiшення на референдумi проголосували бiльшiсть закарпатцiв. А у планах галичан Захiдно-Українська республiка пiд патронатом Польшi, куди вони бажають прилiпити i Закарпатську область.
*
Дiло в тому що нац.меньшин нixто не звiдав ,ци треба iiм мовний законСяк роблять лиш колонiзатвори.Ко хоче ся научити тот ся научитьНе треба никого заставляти
*
Дещо з історії. Після поразки в Першій світовій війні, Австро-Угорщина розвалилася. Щоб зберегтися в колишніх кордонах, Угорщина запропонували слов’янським народам широку автономію. Але більшість слов’ян створили національні держави. Залишатися в складі Угорщини погодилися лише подкарпатські русини. Угорщина 21.12.1918 р. прийняла Народний (Конституційний) Закон  № Х «Про автономію русинської нації, яка проживає на території Угорщини» і назвала цю територію «Русинська країна». Русинів визнано політичною нацією, яка проживає на своїй території та має право на самовизначення. За це русини вдячні. В зв’язку з комуністичним переворотом в Будапешті в березні 1919 р. Русинські Народні Ради вирішили приєднатися до новоутворюваної Чехословачини (ЧСР). Мадярщина 4.06.1920 р. підписала Тріанонський мирний договір з країнами Антанти, визнала кордони і входження Подкарпатської Русі до ЧСР. Подкарпатська Русь в договорі названа «Автономною територією русинів на південь від Карпат». Але націоналісти мріяли про «Велику Угорщину». У Відні, 2.11.1938 р., Німеччина, Італія,  Угорщина і Чехословаччина підписали «Віденський арбітраж» («В. а.»). Чехословаччину змусили передати Угорщині частину південної Словаччини, а Подкарпатська Русь втратила Ужгород, Мукачево, Берегово, рівнинну частину території і основні комунікації. Але антигітлерівська коаліція аннулювала «В. а.». Угорським націоналістам і  офіційному Будапешту варто пам’ятати історію, бо вся Закарпатська область включно з територіями, де живуть українські угорці, це «Автономна територія русинів…». Щоб не мати проблем, влада України повинна визнати національність «Русин», як  рекомендувала ООН в 2006 і 2008 рр. Обласна рада це зробила ще 7.03.2007 р.
*

ПРЕЗИДИЯ СЕТЕВОГО РУСИНСКОГО ДВИЖЕНИЯ

Официальный сайт Международного центра "Матица Русинов"