getsko_p (getsko_p) wrote,
getsko_p
getsko_p

Мегабренд Закарпаття №5: "Закарпатське мистецтво"

Особисто для мене, найцікавіший і найперспективніший закарпатський мегабренд «Культура». Розуміння маштабності цього явища, для мене стало очевидним під час роботи над проектами «Закарпаття.  Хто є хто» та «Закарпаття автентичне», адже саме в цих збірниках вдалось об’єднати різні напрямки культурного життя Закарпаття. Спробую коротко обґрунтувати правомірність моїх висновків.

ЛІТЕРАТУРНЕ життя Закарпаття із середніх віків і до нашого часу представлені в книгах: «Нариси історії карпаторусинської літератури ХVІ – ХХІ століть». В.Падяк. Уж., 2010 р.; «Карпато-русские писатели». Ф.Аристов. М.1916; «Літературне життя Закарпаття 1945 – 1950 рр.». Л.Капітан, Київ, 2012 р.; «Літературне Закарпаття у 20 столітті». І.Хланта. Уж., 2005 р.

Активно продовжується вивчення літературної спадщини О.Духновича, О. Волошина, за їх творами поставлені п’єси в наших театрах. Завдяки Івану Небеснику, є змога познайомитись з літературною спадщиною А. Ерделі. Найвищою літературною нагородою - Шевченківською премією в незалежній Україні відзначались закарпатці: І.Чендей (1994), П.Скунць (1997), Дмитро Кремінь (2002), Петро Мідянка (2012), М.Дочинець (2014).

Наші молоді літератори (не буду називати прізвища, щоб когось не пропустити і не образити) є частими переможцями всеукраїнських конкурсів, за їх творами ставляться п’єси та фільми, вони приймають участь у міжнародних літературних фестивалях. Спадковість літературних традицій Закарпаття збережена.

МУЗИКАЛЬНА культура, з її давніми традиціями, представлена в широкому діапазоні. Закарпатська обласна філармонія, завдяки регіональній владі та вмілим керівникам, має найбільшу кількість професійних колективів серед всіх регіонів країни (перевіряв особисто). В складі філармонії (єдиної в Україні) представлені три оркестри – симфонічний, камерний, духовий. Вважаю, і така ж ситуація з хорами. Тільки на електронному варіанті «Закарпаття автентичне», представлено твори у виконанні п’яти хорових колективів.

Фольклорні колективи Gurt Rusnaky , «Гудаки» (кращий фольклорний колектив Європи 2010 р.), «Ужгород», Гудацька Тайстра, тріо Івана Шімона – неодноразові лауреати міжнародних фестивалів. До речі, кияни можуть впевнитись в майстерності «Гудак» і отримати справжню насолоду в Києві 22 березня. Я вже не кажу за кумирів молоді, вже українського маштабу, фолк-рок групу Віктор Янцо «Rock-H/Рокаш».

В області чотири професійні ТЕАТРИ – найбільше серед всіх регіонів України до 2-х мільйонів населення. Протягом року проводяться два міжнародні театральні фестивалі.

Одним із найбільших досягнень нашого краю є закарпатська школа ХУДОЖНИКІВ. Вихідці нашого краю стали гордістю Угорщини – М.Мункачі та Росії – І.Грабарь. На початку ХХ віку в Тячеві Ш.Голоші відкрив школу художників, де навчались митці з усієї Європи. В 30-х роках Й.Бокшай та А.Ерделі створили студію, яка започаткувала створення та формування закарпатської художньої школи. Картини закарпатських художників викликають все зростаючий інтерес.

Окрім Закарпатського художнього музею, в області функціонують картинні галереї в містах Мукачево, Берегово, Тячів. Шевченківською премією відзначались: Ю.Герц (1994), Andriy Bokotey (2002), В.Микита (2005), В.Сідак (2008). Вихідці із Закарпаття є всесвітніми авторитетами: Мадяр Стефан-Арпад - художник, вчений-колорист, А.Бокотей – гутне скло, Tiberiy Szilvashi – гуру монохромного живопису.

В Закарпатті налічується 89 МУЗЕЇВ, серед яких вісім державних, решта діють на громадських засадах, а також діють три приватні музеї.

В Закарпатті проводиться велика кількість ФЕСТИВАЛІВ, серед яких виключно мистецькі – музичні, театральні, літературні, хоча на всіх інших фестивалях виступи музикальних колективів займають не останнє місце. Втім детальніше на фестивалях я зупинюсь в тексті мегабренд №7 «Закарпатські фестивалі».

Навіть з такої короткої інформації, з моєї точки зору, зрозуміло, що мегабренд «Культура» цілком доречний. Саме цей бренд несе, окрім можливих фінансових дивідендів, однозначно духовні дивіденди та підняття загального інтелекту люду.

Мої пропозиції:

1. Віддаючи данину поваги до діяльності регіональної влади по підтримці культури, необхідно, саме в цей непростий час, не допустити зникнення культурних закладів у нашому краї. Я б запропонував прийняти рішення облради про включення бюджету культури до захищених статей.

2. Створити небайдужим, до майбутнього нашого краю, фонд підтримки культури. Основною умовою створення такого фонду повинна стати готовність вносити певну суму грошей не менше, ніж п’ять років. Інвестори (вважаю, що кошти які будуть використані для культурних заходів – це інвестиції в майбутнє краю) фонду, а фактично наглядова рада, збираючись один раз в 3-4 місяці приймають рішення про підтримку маштабних проектів. Надання невеликих грантів приймається в оперативному режимі виконавчим органом фонду. Крім того, фонду доцільно проводити кредитування конкретних проектів під невеликі, нульові і навіть від’ємні відсотки, адже на заході, навіть бізнес кредитують під від’ємні відсотки. В разі позитивних результатів проведених заходів, може знижуватись і сума повернення кредиту. Управління такого фонду достатнє із трьох осіб – керівник, юрист-менеджер, бухгалтер. При чому, керівник працює на громадських засадах і тільки наглядова рада фонду може преміювати його за хороші показники.

3. Я б рахував доцільним створити, за участі Закарпатської спілки письменників, мобільні групи наших письменників, для проведення творчих зустрічей з школярами в районах області, адже це їх потенційні читачі.

4. Започаткувати програму поповнення шкільних бібліотек випускниками цих шкіл. Для прикладу, за каталогами книготоргівельних фірм бібліотекарі обирають літературу для бібліотеки (на певну узгоджену суму), а рахунок сплачується випускником школи. Декілька років тому, пробував проштовхувати цей проект, але вдалось його реалізувати тільки з випускником Лавківської школи, депутатом Мукачівської райради Вячеславом Гасинцем. Готовий організаційно і методично допомогти всім випускникам.

5. Особисто я вважаю, що нашим музейним потенціалом педагоги користуються злочинно (саме так!), по відношенню до учнів, мало. Як говорив Т.Сільваші «Через мистецтво ми поступово починаємо бачити світ набагато складнішим, ніж він нам даний у безпосередніх відчуттях. Це впливає і на всю матеріальну культуру, що нас оточує. І це має виховуватись з дитинства. Зайдіть в будь-який музей на Заході – там постійно є діти, зранку до вечора їх туди приводять. Мистецтво для них – звична річ, вони зростають з ним. Нам здається, що це просто якась інша ментальність, що там – інша індустрія, яка виробляє красиві речі, будує красиві будинки. Але індустрія там така саме тому, що люди з дитинства ходили в галереї». Ми не використовуємо, навіть, те, що маємо. Тому, доцільно в оцінці методики викладання в області, включити пункт про кількість проведених уроків в музеях Закарпаття. Особливо це важливо для віддалених районів. Цілком можливо передбачити в бюджетах районів кошти для забезпечення перевезень школярів.

6. Забов’язати в школах та дитячих садках

кожним класом та групою, не менше одного разу в півріччя відвідання театрів. Якщо примусово збираються кошти на різноманітні ремонтні роботи в школах, то чому ж не змусити примусово, маю надію, що тільки на початковій стадії, відвідувати театр? Не найгірше застосування адмінресурсу. smile emoticon Це, до того ж, дозволить укріпити фінансовий стан наших театрів. По такому ж принципу, забезпечити відвідування театрів школярів з районів, де театрів не має.

7. Театрам та музеям встановити пільгові ціни для колективів школярів. Такі ж варіанти передбачити, можливо з погодженням, на гастрольних концертах та виставах, особливо при наявності непроданих білетів. В кінці кінців і гастролерам приємніше виступати перед заповненим залом.

8. Для просування закарпатської художньої школи, мені здається, було б доцільно організовувати в країні, і не тільки, виставки наших класиків, в тому числі Бокшая, Ерделі, Кашшая, Манайла ...., нгаших земляків в інших регіонах країни спільно із роботами наших молодих художників. Звичайно, це непроста організаційна задача, але ж можна спробувати.

9. На різноманітні фестивалі області запрошувати, виключно, закарпатських виконавців. Анологічно як і з забороною експорту лісу-кругляка. При чому, звернути увагу на колективи філармонії. Всі виступи оплачувати виконавцям. Хіба що, будуть виступати кумове.

10. Владі всіляко підтримувати мистецькі фестивалі, із залученням виконавців із інших регіонів та країн. З іншого боку, всіляко сприяти участі наших колективів у мистецьких фестивалях в інших регіонах країні і закордоном (ми ж формуємо бренд!). Тут і може знадобитись фонд, про який говорив у п. 2.

Звичайно, це не вичерпний перелік, але і їх втілення зможе активізувати і урізноманітнити культурне життя краю.

http://prozak.info/Dilo/Ekonomika/Megabrend-Zakarpattya-5-Zakarpats-ke-mistectvo
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments